Фермерів постійно хвилює проблема вирощуваня кукурудзи без руйнівних наслідків для землі та інших сусідніх культур на полі. Яких помилок припускаються сільськогосподарські підприємці в роботі з цією культурою?
Ну, власне, перша помилка, – це економія на якісному посівному матеріалі. Спокуса така була цьогоріч, адже минулий рік видався вельми турбулентним, де посухами вдарив по аграріях, де загальнокризовими реаліями, й грошей відповідно було не так, аби аж-аж. Помилка, яка сусідить із цією, – нехтування сортозаміною. Тут дається взнаки певний консерватизм аграріїв, адже спогади про високий урожай часто-густо пов’язані з певними гібридом, а фактичний той самий гібрид, лише поліпшений, осучаснений і з іншою назвою одразу не спричиняє в споживача позитивної реакції. До традиційних помилок додам нехтування сівозміною, хоча й прийнято вважати, що кукурудза більш-менш нормально реагує на вирощування в монокультурі, але лише за умови ретельного добору посівмату. Якщо на цій стадії схибили, то склероспороз може завадити Вашим урожайним перспективам. Цьогоріч хибною була поспішність із сівбою, адже фактично все затрималося пересічно десь на два тижні.
Інша хиба, спричинена умовами саме цього року, така. Навесні спостерігалися перепади температур. За температури нижче 12оС кукурудза не росла. У такому разі варто бути напрочуд обережним із внесенням засобів захисту рослин. Натомість гербіцидів внесли чималенько, адже були дощі, й бур’яни, що є стійкішими до зниження температур, розвивалися й шкодили. А важкі гербіциди своєю чергою зумовлювали стрес для рослин кукурудзи. Все це вилилося в підсумку в нестачу азоту, калію, мали місце опіки, плямистості тощо. До того ж чимало опадів зумовило утворення ґрунтової кірки. Вирощування кукурудзи, ніде правди діти, залежить аерації ґрунту. Доступ повітря до кореневої системи ускладнюється, і рослина задихається. Виводячи рослину із стресу, варто пам’ятати: не слід поспішати, слід дочекатися, поки рослина відновить ростові процеси. Коли немає росту, то рослину не можна поливати нічим. Вчасність технологічних операцій – ось що цінує «цариця полів».
Як збалансувати посів та нестачу вологи?
Ще одна поширена хиба, характерна для південних регіонів, – нехтування порадами щодо густоти посівів. Зазвичай, там де вологи не вистачає, прийнятну густоту перевищували. Це – абсолютно хибна практика! Минулий рік, коли спостерігалася посуха, змусив трохи замислитися над цими питанням, адже що рідші були кукурудзяні посіви, то врожайнішими вони ставали. Загущення посівів зумовлює збільшення витрати вологи та живильних речовин із ґрунту, скорочується надходження сонячної радіації усередину посіву через затінення нижніх ярусів листків. Іншими словами, має місце посилення внутрішньовидової конкуренції між рослинами за головні чинники життєдіяльності. Відтак фотосинтетична діяльність погіршується, і це має негативні наслідки й для продуктивності, й для структури врожаю.
Для цього року була характерна ще одна помилка. Відсутність глибокого рихлення де воно дійсно потрібне. Річ у тім, що за чималої кількості опадів, як цьогоріч, утворюються блюдця, величезні калюжі, вода не дуже швидко проникає до ґрунту. А в калюжах рослини вимокають, задихаються, і зрештою кукурудза гине.
І ще: пізнішому гібриду потрібно більше вологи. Ця наче проста істина не завжди стає дороговказом для тих, кого займає вирощування кукурудзи. Менше з тим, тенденція на краще щодо цього є. Хай там як, а вологи цьогоріч удосталь. Так, її надлишок подекуди спричиняв помилки, але все ж таки нехтувати таким дарунком Всевишнього не лічить. І всі передумови для того, аби мати високий урожай кукурудзи в 2021-му є, а досвід цьогорічних помилок, імовірно, слугуватиме запобіжником від них надалі.
