Що таке компост? Як роблять компост? Компостування – це контрольований процес, що протікає за участю термофільних, аеробних мікроорганізмів (бактерії, актиноміцети, грибки, дріжджі, найпростіші та водорості), при якому органічні матеріали перетворюються на біологічно активний продукт.
Компостування: основні переваги
Переваги технології компостування:
- Скорочення операційних витрат на зберігання та внесення перегною;
- Економія на мінеральних добривах;
- Скоротити витрати на придбання ЗЗР;
- Підвищення родючості ґрунтів;
- Вирішення екологічних проблем ферми.
Як зробити компост: головні етапи
Ви можете як купити компост, так і самостійно його приготувати. Процес компостування починається з підготовки та розкладання матеріалу та розробки плану синхронізації, після чого проводиться лабораторний аналіз матеріалів. Далі відбувається складання рецепту – для цього додаються бактерії.
При компостуванні ви повинні звертати увагу на наступні показники – CO2, температура, вологість, всихання.
Пік компостування включає в себе ворушіння, додавання води та об’єднання буртів. При формуванні гумусу знову відбувається ворушіння та додавання води.
Останній етап – стабілізація компосту.
Обробка до реалізації на ринку включає в себе етапи лабораторного аналізу, просіювання, видалення пластику, підмішування мінералів, додавання інокулянтів, фасування, зберігання та розповсюдження.
Чим характеризується процес термофільного (теплового) розкладання? Коли сировинні матеріали споруджено в кагат, сила тяжіння гарантує той факт, що є контакт між частинками. Додавання води ініціює процес розкладання. Намоклі клітини розкриваються і починають сочитися. Рідини, що виділяються, вступають в реакцію, виробляючи тепло. Тепло у свою чергу сприяє розкладанню великих фракцій на часточки меншого розміру, особливо коли температура перевищує 60° C.
За відсутності кисню, сірка входить у з’єднання з воднем утворюючи Сульфід Гідрогену (H2S), що є поганою ознакою, яка дає неприємний запах. Сульфіди зазвичай формуються протягом перших двох тижнів процесу.
Ворошитель компосту - основні функції
Компостування – це процес, за який відповідають мікроорганізми. Ворушитель компосту ефективно змішує матеріали між собою, його першочергова функція полягає у створенні та підтримці оптимального середовища для активної діяльності мікроорганізмів.
При ворушінні відбувається аерація – заміна CO2 на O2. Мікроорганізми, що дихають киснем, насамперед відповідають за розкладання органічної речовини та подальше накопичення гумусу. Ці аеробні мікроби споживають кисень та виробляють CO2. Без кисню ці процеси зупиняються. Ворошитель компосту повинен видаляти накопичений CO2 і заміняти його свіжим повітрям та киснем. CO2 важче повітря, і залишає бурт через отвір ззаду обертового барабана.
У процесі керуйте вологістю. Рівень вологості 50-60% необхідний для максимальної ефективності мікроорганізмів під час фаз розкладання і формування гумусу. За умови, що вологість підтримуватиметься на рівні 50-60%, готовий компост може мати термін зберігання 1 рік, за умови, що рівні органічного вуглецю будуть в межах 18-22%.
Окрім того, важливим є температурний контроль. Під час розкладання температура повинна підтримуватись у межах 55 – 65°С. Висока температура необхідна для знищення патогенних мікроорганізмів і насіння бур’янів. Якщо температура перевищує 65 ° С, бурт необхідно перевернути та іноді змінити рецепт. Наприкінці фази формування гумусу і при переході в фазу стабілізації температура в бурті наближається до температури зовнішнього середовища.
Гумус у ґрунті - чому він так важливий для здоров'я землі?
Чому компост так добре впливає на здоров’я землі?
Грунт має три окремі аспекти:
- структура ґрунту (фізична);
- мікрофлора життя (біологічна);
- мінеральні поживні речовини (хімічна).
Таким чином, ґрунт при традиційному землеробстві втрачає свою родючість через такі процеси:
- Вода стікає, збільшуючи ерозію;
- Грунт стає менш пористим;
- Попадання повітря в ґрунт обмежено;
- Без кисню, мікроорганізми, які допомагають корінням видобувати поживні речовини, гинуть.
Однак гумус не дозволяє втратити поживні речовини. Тому ґрунт у сільському господарстві, що має велику кількість гумусу, відрізняється наступними перевагами:
- Поліпшується інфільтрація води;
- Гумус у ґрунті утримує вологу, що перевищує вчетверо свою масу;
- Утворення гумусу дозволяє просочуватися надмірної вологи;
- Повітря доступне мікроорганізмам;
- Рослинні залишки переробляються;
- Ґрунт пористий.
Таким чином, ключовим елементом родючості ґрунту, заснованого на гумусі, є здатність гумифікованого компосту відновлювати або посилювати біологічну активність у ґрунті та переробку поживних речовин. Усі ці чинники має включати в себе сільське господарство України.
